У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає введення кримінальної відповідальності за «публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території». Про це повідомляє сайт парламенту.
Депутати фракції «Європейська солідарність» пропонують карати позбавленням волі на термін від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої за «публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території України Росією, поширення їм публічних висловлювань, які прямо або побічно містять ознаки визнання законності тимчасової окупації Росією території України, підтримки дій Росії щодо порушення норм міжнародного права у вигляді посягання на територіальну цілісність України, повного або часткового виправдання дій Росії, спрямованих на окупацію частини території України».
Депутати пропонують карати тривалими термінами за ті ж дії, вчинені повторно.
Крім того, депутати хочуть карати за порушення представником влади заборони на встановлення зв'язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України (від 12 до 15 років позбавлення волі).
Державна Дума Росії 21 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт, що прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. 22 липня законопроєкт буде розглянутий у третьому, остаточному читанні.
Раніше спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що після набрання законом чинності, відповідальність поширюватиметься і на тих, хто перебуває за кордоном. Зокрема, він вказав на українських політиків, які роблять заяви щодо анексії Криму та його деокупації.
Термін позбавлення волі за порушення територіальної цілісності може скласти від 6 до 10 років. Адміністративні штрафи за заклики до такого порушення визначені у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за публічні заклики буде наступати у випадку повторного правопорушення протягом одного року.
У липні 2014 року, через кілька місяців після анексії Росією українського Криму, до російського кримінального законодавства внесли зміни, що посилюють відповідальність за «публічні заклики до сепаратизму». Зокрема, за заклики з використанням засобів масової інформації, в тому числі інтернету, встановили покарання до п’яти років позбавлення волі.
Згодом ця стаття дала привід для переслідування кримських журналістів і активістів, які не визнають анексію півострова.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розкритикувала цей законопроєкт. Вона зазначила, що, відповідно до документа, «в зону ризику потрапить кожен, хто скаже, що Крим – це Україна».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
