У Росії Північно-Кавказький окружний військовий суд 5 і 6 вересня допитав у справі Енвера Сейтосманова двох засуджених у севастопольській «справі Хізб ут-Тахрір» – Нурі Примова і Ферата Сайфуллаєва.
Про це кореспонденту Крим.Реалії розповів адвокат Сергій Легостов.
За його словами, Сейтосманова звинувачують в організації севастопольського осередку «Хізб ут-Тахрір» нарівні із вже засудженим за аналогічним звинуваченням Русланом Зейтуллаєвим. Однак допитані фігуранти цієї справи заперечують будь-який зв'язок з Енвером Сейтосмановим у контексті висунутого йому звинувачення.
«Нурі Примов пояснив, що вони (з обвинуваченим Сейтосмановим – КР) – троюрідні брати по матері, що він бачив його епізодично і що у нього немає інформації про причетність Енвера до «Хізб ут-Тахрір» ні як організатора, ні як учасника. Сайфуллаєв розповів, що взагалі не знає обвинуваченого», – зазначив Легостов.
Адвокат також додав, що на наступному засіданні, 23 вересня, планують допитати Руслана Зейтуллаєва.
На початку серпня в Північно-Кавказькому окружному військовому суді відбулося перше засідання по суті у севастопольській «справі Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.
На початку липня суд у Ростові-на-Дону (Росія) на шість місяців продовжив арешт Сейтосманову – до 20 грудня. А наприкінці липня Енвера Сейтосманова етапували з СІЗО Сімферополя до СІЗО російського Ростова-на-Дону.
Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в Тиловому Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.
Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачують за ч. 1 ст. 205.5 КК Росії («Організація діяльності терористичної організації»).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
