Міністерство закордонних справ України 2 грудня викликало посла Угорщини Іштвана Ійдярто через його нещодавнє інтерв’ю «Главкому», в якому дипломат говорив про права угорської нацменшини та наміри Будапешту і надалі блокувати діяльність комісії Україна – НАТО.
«До МЗС України було запрошено Посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто, якому - у зв’язку з інтерв’ю від 28 листопада – було зазначено про неприйнятність його заяв щодо автономії угорської національної меншини в Україні та блокування угорською стороною діяльності Комісії Україна – НАТО. Вручено ноту протесту», – мовиться у повідомленні МЗС.
Під час бесіди українські дипломати нагадали, що український закон про освіту не порушує прав українців угорського походження, що підтвердила Венеціанська комісія.
У інтерв’ю «Главкому» Ійдярто заявив, що Будапешт не стає на заваді «процесу інтеграції України в НАТО», а блокує його політичний рівень, тобто діяльність комісію Україна – НАТО.
«Чому ми блокуємо спільні декларації на цьому політичному рівні? Тому що вважаємо НАТО не тільки військовою організацією. Якщо ти хочеш стати членом НАТО, у тебе повинні бути зобов'язання дотримуватися прав людини. На наш погляд, прийнятий закон про освіту суперечить цим принципам. Хочу підкреслити, що все це аж ніяк не заважає інтеграції, військовій, адміністративній України з НАТО», – зазначив угорський дипломат.
При цьому в контексті можливості створення автономії на Закарпатті Ійдярто сказав: «Та яка автономія? На Закарпатті 1,2 млн українців, угорців – 150 тис. Які передумови є до сепаратизму, автономії?». Він однак додав, що «дотримання прав меншин, і автономії в складі держави - це існуючі практики в Європі, які враховують національний фактор, людей, які проживають в тому чи іншому регіоні».
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права українських угорців, що живуть на Закарпатті (закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин). У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а закон про мову лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.
