Україна повинна «скористатися» темою води в анексованому Росією Криму, щоб «відкрити Крим для незалежних місій». Про це заявила голва «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
За її оцінками, на півострові немає гуманітарної катастрофи з водою – її має вистачати самим кримчанам, проте Росія «витрачає ресурс на масштабні будівництва, сільське господарство і утримання російських військових».
«Як тільки мова піде про незалежну місію, яка навіть не буде оцінювати ситуацію з правами людини, а просто питання води, ми відразу зможемо побачити маніпуляції Росії», – заявила Скрипник.
З пустого в порожнє. Як у Криму перекидають залишки води (фотогалерея)
Раніше 19 жовтня повідомлялося, що глава МЗС Росії Сергій Лавров на переговорах з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич обговорив ситуацію з водопостачанням анексованого Криму.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
З 7 вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ запровадили третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води. З 14 жовтня в Білогірську знижують тиск при подачі води. Також повідомили про обмеження водопостачання через дефіцит. Білогірський район переводять на подачу води за графіком.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Українська влада неодноразово заявляла про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.
Моніторингова місія ООН в Україні також наполягає на тому, що «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.