Усіх фігурантів другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» доставили в СІЗО-1 Ростова-на-Дону в Росії. Про це з посиланням на адвоката Сергія Легостова повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність».
«Вся бахчисарайська група доставлена, і вже через тиждень почнуться судові процеси», – прокоментував адвокат.
Розгляд справи по суті заплановано на 15 листопада.
Раніше повідомлялося, що двоє фігурантів другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Тимур Ібрагімов і Сервер Мустафаєв перебувають у СІЗО Краснодара (Росія), решта шестеро обвинувачених етаповані в СІЗО Ростова-на-Дону. Про це розповіла мати Ібрагімова.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
