Український режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв нагадав про долю викраденого під час анексії Криму Василя Черниша, місцеперебування якого невідоме досі.
Сеітаблаєв написав у Facebook, що акція на підтримку жертв насильницьких зникнень та їхніх рідних, яка щомісяця проходить під посольством Росії, через карантин проводиться в соцмережах.
«Ідея в тому, щоб зберігати тему людей, викрадених в окупованому Криму, у фокусі, не давати забути про 15-ть осіб, і, поки пам'ятаємо і говоримо про них, ми надаємо підтримку рідним, які весь цей час практично поодинці продовжують вести пошуки своїх дітей, чоловіків, братів і друзів», – написав Сеітаблаєв.
Він нагадав, що Черниша викрали 15 березня 2014 року.
«Колишній співробітник СБУ, взимку 2013- 2014 був активним учасником київського Автомайдану. Після початку російської військової інтервенції Черниш повернувся в Севастополь, надавав допомогу українським військовим. Напередодні зникнення він допомагав зі звільненням викраденим «самообороною» активісткам Автомайдану Олександрі Рязанцевій та Катерині Бутко. 15 березня сусідка Черниша бачила, як його забрали з квартири співробітники міліції. Відтоді про нього нічого невідомо», – написав Сеітаблаєв.
За даними «КримSOS», з 2014 року жертвами насильницьких зникнень у Криму стали 44 людини. Доля 15 з них досі невідома.
Раніше Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення й викрадення людей на території анексованого Криму та окупованих територій Донбасу.
Після анексії Криму на території півострова стали фіксувати випадки викрадення людей, переважно з-поміж кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».
Раніше був опублікований список зниклих кримчан, про яких ще нічого невідомо. Це Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арлен Терехов, Руслан Ганієв, Арсен Алієв, Ескендер Ібраїмов і Ервін Ібрагімов.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
