Комітет із захисту журналістів (КЗЖ) вважає, що російська влада «має утриматися від штрафів представникам преси та їх переслідування в Криму». Так в організації відреагували на вирок підконтрольного Росії суду в Сімферополі стосовно головного редактора газети Qırım Бекіра Мамутова. Його оштрафували на 4 тисячі рублів за публікацію в газеті доповіді генерального секретаря ООН, в якій згадувався Меджліс кримськотатарського народу. Рішення суду в КЗЖ назвали «абсурдним».
«Російська влада не повинна заперечувати апеляцію проти абсурдного вироку журналісту Бекіру Мамутову і має припинити переслідування кримських журналістів за те, що вони просто виконують свою роботу. Російська влада намагалася заглушити незалежні кримські голоси шляхом переслідувань і залякування відтоді, як анексували український Крим. Їм слід припинити чинити тиск на місцевих журналістів і дозволити їм працювати безпечно і без страху», – зазначила координаторка програми КЗЖ по Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.
Суд у Сімферополі виніс вирок зі штрафом Мамутову 20 квітня. Як розповів Крим.Реалії головний редактор газети, він має намір разом із захисниками оскаржити вирок суду.
Представництво президента України в АРК засудило дії російської влади в Криму за переслідування Мамутова.
У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії ухвалили заборонити представницький орган кримських татар – Меджліс. Його визнали екстремістською організацією, нібито через посягання на територіальну цілісність Росії та залякування людей. Ініціювала заборону діяльності Меджлісу експрокурор анексованого Криму, а нині депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська.
У 2017 році Україна в Міжнародному суді ООН ініціювала справу проти Росії з метою її притягнення до відповідальності за фінансування і підтримку актів тероризму в Україні, а також участь у скоєнні актів расової дискримінації в рамках здійснення актів агресії проти України.
Україна також направила запит до Міжнародного суду ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, з огляду на невідкладний характер ситуації. 19 квітня 2017 року суд ухвалив рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії на вимогу України.
У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму, а також забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
