В Апеляційному військовому суді російського міста Власіха Московської області 22 червня на розгляд апеляційних скарг на вирок фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» прибули дипломати з представництва Європейського Союзу, посольства Королівства Нідерландів та посольства України в Росії.
Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.
«Дипломати змушені були поїхати після оголошеної перерви в судовому засіданні, бо суд не забезпечив належний технічний супровід відеоконференцзв'язку з Кримським гарнізонним військовим судом, де працює захист, і з ізоляторами, в яких містяться фігуранти справи. Вони чули тільки суддів», – пояснив адвокат.
12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до ув'язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув'язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.
Amnesty International назвала в'язнями совісті всіх фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем'єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні у зв'язку з цими вироками.
Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» політичними в'язнями.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
