Жінки-вимушені переселенки з анексованого Росією Криму та зони АТО зазнають дискримінаційніих перепон під час влаштування на роботу на новому місці проживання.
Про це заявила депутат із міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Лілія Гриневич.
За її словами, з одного боку, такі жінки змушені адаптовуватись до нових соціально-культурних особливостей та часто починати кар’єру «з нуля». А з іншого боку, ринок дискримінує їх, як і решту жінок України, пропонуючи часто нерівну оплату праці та менші можливості для отримання керівної посади.
Водночас, додає Гриневич, часто жінки, що є вимушеними переселенками, мають подвійне фінансове навантаження, адже змушені піклуватись і про батьків похилого віку. Ситуація ускладнюється тим, каже депутат, що ринок праці, наприклад, на звільнених від бойовиків територіях часто має зруйновану інфраструктуру та знищений малий і середній бізнес.
«Зараз один із вузлових кроків – створення Національного плану дій для імплементації резолюції Ради безпеки ООН № 1325 «Мир, жінки і безпека». Він особливо враховує потреби жінок і дітей як тих особливо вразливих категорій, що страждають під час військових конфліктів. Для України це особливо актуально», – каже вона.
Гриневич додає, що наразі в Україні налічуються 1 мільйон 198 тисяч вимушених переселенців. За даними депутата, 66% із них – жінки.
