Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який прибув на зустріч із колегами з країн Європейського союзу до Люксембурга, повідомив Радіо Свобода, що підготував аргументи за необхідність цивільно-військової місії Європейського союзу на Донбасі.
«Цей набір аргументів дуже простий. Я називаю цю місію «місією підтримки Мінських домовленостей». Нам потрібно, щоб ми принесли стабілізацію, повернули назад закон і порядок для мешканців Донецька й Луганська, які страждають від терористів. Те, що ми маємо зробити насправді, – це реалізувати Мінські домовленості», – сказав Клімкін.
«Хто буде відповідальний за процеси, які будуть відбуватися у перебігу підготовки чесних і вільних виборів, того, що здійснюватиметься в рамках закону про «особливий статус» Донецька й Луганська? Це може бути тільки цивільно-військова місія Євросозу. Сьогоднішня моніторингова місія ОБСЄ відповідає тільки за верифікацію й моніторинг», – наголосив міністр.
Крім того, сказав він, серед цілей його візиту – обговорити зміст майбутнього саміту учасників програми Євросоюзу «Східне партнерство», що має відбутися у травні в Ризі.
«Для мене його результатами мають стати міцніший та послідовніший меседж щодо європейської перспективи України, меседж щодо просування до безвізового режиму і допомога Україні, а також Молдові та Грузії в імплементації угод про асоціацію з Євросоюзом. Нам потрібні нові ідеї, нова інституційна структура, щоб виконати ці угоди і в результаті цих реформ бути здатними іти далі до Європейського союзу. Зокрема, подати заявку на вступ до Європейського союзу. І я особисто абсолютно впевнений, що нам це вдасться», – заявив Павло Клімкін.
Україна пропонує міжнародній спільноті, в першу чергу ООН і Євросоюзу, для виконання Мінських домовленостей ввести в окуповану проросійськими сепаратистами і російськими військами частину сходу України миротворчу місію. Київ припускає, що найкращим форматом була б поліційна місія Європейського союзу з мандатом Ради безпеки ООН. На думку України, така місія мала б розташуватися в першу чергу на лінії контакту сторін збройного конфлікту, а також на непідконтрольній наразі Україні частині її кордону з Росією в цих окупованих регіонах. У такій місії не мала б права брати участь Росія як країна-агресор, вважають у Києві. Росія і підтримувані нею сепаратисти виступають проти такого формату миротворчої місії.
