Кордони кримських заповідників на сьогоднішній день офіційно не визначені через відсутність на ці цілі фінансування, сказав голова Державного комітету з лісового і мисливського господарства російського уряду Криму Василь Чебанов, повідомляє Крым.Медиа.
Чиновник пояснив, що на даний момент у відомства немає коштів, щоб провести кадастрові роботи.
«Склалась якась колізія, коли заповідна територія є, а кордонів немає», – зазначив Чебанов, додавши, що саме ця невизначеність дозволяла «нечистим на руку людям» домагатись виділення ділянок на території заповідників.
Чебанов запевнив, що фахівці комітету готові приступити до кадастрових робіт, щойно ці заходи профінансують у рамках відповідної програми на кримському або федеральному рівні.
«Необхідно виконати обов'язковий перелік робіт - це внесення до кадастру, визначення меж і постановка на облік, і тільки тоді це буде повноцінний об'єкт», – сказав голова Держкомлісу.
У Криму п'ять особливо охоронюваних територій залишили в управлінні кримського Держкомлісу – Опукський, Казантипський, Ялтинський і Карадазький заповідники, а також природний парк «Тарханкутський».
Восени 2014 року Кримська республіканська асоціація «Екологія і світ» зажадала передати заповідники півострова до федерального управління. Екологи відзначили, що, відповідно до російського законодавства заповідники не можуть перебувати у віданні республіки. Тому, якщо не передати їх в федеральне управління, 2015 року вони втратять свій статус і стануть природними парками з абсолютно іншим режимом охорони. Громадські діячі побоювались, що заповідні землі віддадуть під приватну забудову або до рук бізнес-структур.
До анексії Криму Росією в березні 2014 року особливо охоронювані природні території Криму, включаючи шість природних заповідників, національний парк і 13 заказників належали до територій природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Після анексії півострова їх націоналізувала нова влада невизнаної республіки.
