Перемир'я на Донбасі, яке встановили завдяки Мінським угодами, дає «деякий перепочинок» після запеклих боїв. У той самий час протести в Києві минулого тижня проти децентралізації свідчать, що до міцного розв'язання проблеми ще далеко, – пише дослідник Інституту Катона Бред Стейплтон у The Newsweek.
На його думку, лідери проросійських бойовиків теж не хочуть поступатися владою, а Москві може бути вигідний заморожений конфлікт.
«Але Сполучені Штати, безсумнівно, можуть натиснути і на Україну, і на Росію, аби змусити їх досягти постійного врегулювання», – вважає автор публікації.
За відсутності такого врегулювання політолог передбачає два найбільш імовірні сценарії: відновлення інтенсивних боїв або заморожений конфлікт.
Стейплтон зазначає, що Вашингтон повинен стимулювати Київ ухвалити поправки до Конституції, що передбачають децентралізацію, і для цього у Заходу є відповідні важелі.
На проросійських бойовиків у Заходу мало засобів впливу, проте на них можна впливати через Москву, а саме шляхом санкцій. На думку політолога, досі санкції не дуже стримували Кремль, бо Вашингтон зробив умовою їхнього скасування такі кроки, які були неприйнятними для Путіна, наприклад, повернення Криму Україні.
«Адміністрація Обами не має дозволяти тим, хто принципово виступає проти «вдіяного факту» в Криму, перешкоджати рішенням протистояння на Донбасі. Оскільки російська економіка в жалюгідному стані, перспектива скасування санкцій залишається принадним пряником, за допомогою якого Захід може схилити Путіна до участі в переговорах про постійне врегулювання в Україні», – вважає експерт.
Наприкінці лютого – початку березня 2014 року перекинуті з Росії та кримських баз Чорноморського флоту Росії війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів.
16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.
