Агресія проти України готувалась ретельно владою Росії впродовж десятиліть, заявив заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олександр Литвиненко.
Як сказав він під час презентації матеріалів дослідження на тему «Крим. Війна: передумови російської агресії» в Києві, події 2014–2015 років в Україні не є випадковими і не можуть розглядатися у відриві і від попередньої політики Росії стосовно України, і від її загальної політики, яка розглядає світ у призмі так званого протиборства з західними країнами.
«Упокорення України – це російська стратегічна мета, яка виникла не сьогодні, не вчора і навіть не 300 років тому», – наводить слова Литвиненка прес-служба РНБО. За його словами, після 1991 року росіяни закріпили ідеї відновлення єдності пострадянських країн в основних документах стратегічного планування, що нині діють у Росії і визначають основні напрями її дій. Для досягнення цієї мети, переконаний заступник секретаря РНБО, використовували широкий арсенал політичних, економічних, енергетичних та інформаційно-пропагандистських заходів. «Цілі Росії ніколи не обмежувалися конкретними регіонами, завжди йшлося про всю українську державу», – вважає він.
За словами Олександра Литвиненка, з цією метою Росія сформувала широку багатоваріантну стратегію дій: зокрема, головним інструментом отримання контролю над Україною мирним шляхом був політичний режим, що стало можливим після приходу до влади Віктора Януковича. «Якби Росія втратила контроль над ним, вони планували силовий шлях», – сказав Литвиненко.
Він назвав два сценарії, розроблених, за його словами, керівництвом Росії. «Після перемоги Майдану і втечі Януковича росіяни діяли відповідно до двох попередньо запланованих шляхів. Перший і більш важливий для них – відновлення в Україні влади попереднього режиму. Ми бачили, як вони йшли цим шляхом, намагаючись легітимізувати президента Віктора Януковича за допомогою російських військ. Крім того, розпочались масштабні військові приготування, і росіяни активізувались у військовій присутності на світовій арені», – сказав він.
Литвиненко додав, що другим сценарієм був сценарій відторгнення до Криму і південно-східних областей України. «Як за командою, 1 березня почалися активні дестабілізаційні заходи в дев’яти областях України. Характерно, що тільки 6 квітня одночасні штурми адміністративних будівель відбувалися в кількох не пов’язаних один із одним регіонах – у Харкові, Донецьку, Луганську, – що свідчить про чітку спланованість», – зауважив він.
Заступник секретаря РНБО додав, що коли дуже дорогою ціною перший і другий сценарій українська держава заблокувала, «росіяни локалізували свої цілі, створюючи плацдарм на Донбасі, але і там їхній наступ було обмежено».
«Нині виникла нова реальність. Стара Україна, яка існувала до 2013 року, зникла. Змінилася геополітична ситуація у Східній і Центральній Європі. На наших очах формується її нова форма, і ми є учасниками цієї історії», – сказав Олександр Литвиненко.
Іще один промовець, директор Національного інституту стратегічних досліджень, академік НАН України Володимир Горбулін заявив, що Росія цілеспрямовано готувалася до агресії щодо України, починаючи з 2013 року.
За його словами, Росія, використовуючи владу Віктора Януковича для «демонтажу» суверенітету і незалежності України, розробила та впроваджувала в дію стратегію, спрямовану на розвал Збройних сил, спецслужби «переходили під контроль російських кураторів», велася агресивна антиукраїнська пропаганда та підготовка до гібридної війни.
«Янукович підписував ганебні зрадницькі державні угоди, а проросійські політичні та криміналізовані угруповання почали відкриту боротьбу проти української держави. Стратегічні галузі та сектори економіки переходили під контроль російського капіталу, тісно пов’язаного з владою Росії», – наголосив Горбулін.
«Упродовж листопада 2013 – лютого 2014 років, – сказав він, – у Криму відбувалася консолідація проросійських сил, організовувалися незаконні збройні формування, створювалася політична і організаційна інфраструктура для окупації півострова». Горбулін додав, що Росія в той час значно активізувала розвідувальні дії та агентурну роботу на території України.
Науковець наголосив, що ситуацію у Криму, де, починаючи з 20 лютого 2014 року, були організовані сепаратистські мітинги, в яких провідну дестабілізувальну роль відігравали завезені на півострів російські громадяни, російські спецслужби намагалися використати для розповсюдження дестабілізації і на східні та південні регіони України, де б мали відбутися «народні повстання».
Він також нагадав, що в Росії в безпосередній близькості до українського кордону відбулися 18 масштабних навчань, «в яких узяли участь понад 100 тисяч військовослужбовців».
Водночас Володимир Горбулін зазначив, що Україна «гідно відповіла на агресію ворога», повідомили в РНБО.
