Спеціально для Крим.Реалії
Дурна вигадка, що на Донбасі живуть якісь інші українці. Володимир Сосюра («Любіть Україну, як сонце любіть») звідти. І підкорювач світових сцен Анатолій Солов'яненко, який прекрасно виконував оперні арії італійською і народні пісні українською, – теж із шахтарського краю. Можливо, ми в чомусь і різні. Наприклад, донеччанин Сергій Бубка відомий світовими рекордами зі стрибків з жердиною, а київські брати Клички прославилися боксерськими кулаками.
Але громадяни ми однієї країни – України, і культура у нас спільна, і до вчорашнього дня ні українська, ні російська мови нам жити не заважали. Так що ж трапилося? Чому Росія, прикриваючись жителями Донбасу, автоматами своїх громадян Гіркіна, Козіцина, Бородая та інших Бабаїв підняла донбаський заколот, а потім розв'язала справжню війну проти України? А тому, що в Україні й саме на Донбасі у Росії бубновий інтерес. Тут, як у казковому яйці, в донецьких надрах захована голка, на кінці якої смерть Кощія Безсмертного – чудовиська «Газпрому», а отже, і смерть самої Росії та її Путіна.
Як у казковому яйці, в донецьких надрах захована голка, на кінці якої смерть Кощія Безсмертного – чудовиська «Газпрому», а отже, і смерть самої Росії та її Путіна
По-перше, Україна прив'язана до Росії нафтовими і газовими трубами міцніше кайданів галерного раба. Але і для Росії через нашу країну лежить прямий торговий шлях до Європи. Україна була третім покупцем російського газу і не за найнижчою ціною. Але ще до початку збройного конфлікту Україна стала зменшувати газовий імпорт, роблячи ставку на свій видобуток. У тому ж окупованому Криму лише розвіданих морських покладів – мільярди кубометрів. Ось перша і головна причина окупації півострова!
Але початкове зниження споживання газу Україною було лише маленькою проблемою великого російського чудовиська. У світовій економіці тихо і непомітно трапилася енергетична революція. Росія робила вигляд, що її не помічає, а сама готувала свою контрреволюцію.
У тому ж окупованому Криму лише розвіданих морських покладів – мільярди кубометрів. Ось перша і головна причина окупації півострова
Багаті на каспійський газ Азербайджан і Казахстан були готові заповнювати газогін Набукко через Туреччину до Європи. Через Сирію міг пролягти газовий шлях з Перської затоки. А ми пам'ятаємо, що, користуючись своєю монополією в Європі, «Газпром» мріяв-прогнозував ціну палива не в п'ятсот, і навіть не у вісімсот, а в тисячу доларів за тисячу кубометрів! «Буіт даражать!». Воістину, зміїні апетити в нашого Кощія Безсмертного.
Економіка Росії повністю залежить від експорту сировини, і будь-яке зниження ціни й обсягів продажів – голодна смерть для Кощія. Готуючись до війни з Гітлером, Сталін окупував Бессарабію. Звідси рукою подати до румунської нафти, яка йшла на потреби Вермахту. Точно так само, коли у Гітлера зірвався бліцкриг, він пішов на кавказьку нафту, намагаючись взяттям Сталінграда перерізати Волгу – природний нафтопровід Радянського Союзу. Саме так діє сьогодні Путін, через Грузію відрізаючи Європу від кавказької нафти і каспійського газу. Ось тому удар Росії у Грузії був ударом по газопроводу Набукко. Після цього зовсім нещодавно Володимир Путін запропонував Туреччині будувати спільний газопровід. Так він діяв і в Україні, намагаючись «керувати» українською газовою трубою.
Видобуток сланцевого газу і став тією енергетичною революцією, на яку Росія відповіла своєю контрреволюцією – ударом по Україні
Але газова війна велася не тільки за ринки збуту. Видобуток сланцевого газу, який на той час був значно дешевший за російський, і став тією енергетичною революцією, на яку Росія відповіла своєю контрреволюцією – ударом по Україні. Сьогодні Америка забезпечує себе сланцевим газом і готова продавати його Європі. У Польщі ведеться успішна розробка сланців. Але саме в Україні їх найбагатші поклади. В майбутньому ми можемо забезпечувати газом не тільки себе. І сланцеве родовище знаходиться не де-небудь, а на Донбасі, в районі Слов'янська.
Вістря нафтогазової голки виявилося сьогодні в руках України. Вистачило б тільки сили його переламати
Незадовго до російського вторгнення на Донбас, Україна підійшла до реалізації сланцевого проекту. Відрізаючи нас і Європу від сланцевого газу в майбутньому, Росія також одночасно заблокувала донбаське вугілля для теплових електростанцій, намагаючись завдати подвійного удару в найуразливіше місце української енергетики.
Для прикриття війни на Донбасі і операції в Сирії Змії Гориничі та Кощії Безсмертні придумують кровожерливих «бандерівців», говорять про якийсь союзницький борг, створюють інші міфи. Не військ НАТО боїться Росія в Україні. Країни Альянсу давно межують з нашим буйним сусідом. Росія боїться, що Україна, а головне Європа відмовляться від її газу і нафти. І вістря нафтогазової голки виявилося сьогодні в руках України. Вистачило б тільки сили його переламати.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
