Доступність посилання

Кримський депутат: для будівництва Керченського мосту можуть використовувати отруйний пісок


Kuban to the Crimea declare clogged thousandth pile

Депутат підконтрольного Кремлю кримського парламенту Юрій Юр'єв (фракція ЛДПР) стверджує, що на будівництві об'єктів на території Керченського півострова може використовуватися отруєний відходами пісок. Такий висновок депутат робить на підставі результатів аналізів проб, відібраних з Нижньо-Чурбаського сховища відходів (хвостосховище) збагачення АТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат».

Про це йдеться в «депутатському зверненні» Юр'єва до засобів масової інформації.

Депутат вказує, що наразі триває робота над руйнування дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища. «Відходи гірничо-збагачувального виробництва, підмиті ґрунтовими водами або атмосферними опадами, можуть потрапити в Чорне море в безпосередній близькості від міського пляжу курортного міста Керч, з населенням 200 000 осіб і місця будівництва Керченського мосту», – йдеться у зверненні Юрія Юр'єва.

«Такий висновок ґрунтується на результатах аналізів проб, відібраних нами з трьох точок хвостосховища, де концентрація отруйних і шкідливих речовин перевищує ГДК в сотні разів», – підкреслив депутат.

За його словами, будівельні матеріали, отруєні цими відходами, використовуються при виробництві будівельних бетонів, далі надходять на об'єкти будівництва дитячих установ, громадського харчування, водоканалу, соціальної інфраструктури та інших.

«Результатом бездіяльності всіх контролюючих та правоохоронних органів, в які надійшли мої звернення, може стати екологічна катастрофа із реальною загрозою життю та здоров'ю населення, яке живе на території Керченського півострова», – стверджує Юр'єв.

Хвостосховище – це комплекс спеціальних споруд і устаткування, призначений для зберігання або захоронення радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин, іменованих хвостами. Для огорожі хвостосховища створюються дамби, що є гідротехнічними спорудами, розбирання яких може призвести до техногенного забруднення акваторії Чорного моря.

Коментарів керівництва АТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат» з цього приводу немає.

Глава Міністерства природних ресурсів та екології Росії Сергій Донський заявляв, що при проектуванні будівництва мосту через Керченську протоку вжито всіх можливих заходів для мінімізації впливу на екосистему півострова.

Міністр пообіцяв, що після завершення будівництва мосту в анексованому Криму буде проведена рекультивація землі на площі понад 200 гектарів. Не менш серйозні заходи, за його словами, передбачені на компенсацію впливу на об'єкти рослинного і тваринного світу.

Про необхідність побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін заявив відразу ж після анексії Криму – в березні 2014 року. Розпорядження про призначення генпідрядником мосту підприємства «Стройгазмонтаж» прем'єр-міністр Дмитро Медведєв підписав 30 січня 2015 року.

19 лютого проект будівництва Керченського мосту був схвалений держекспертизою Росії. Кошторис робіт був зменшений майже на сімсот мільйонів рублів і склав 211,8 млрд. рублів. Побудувати міст обіцяють до 2018 року, здати в експлуатацію – влітку 2019.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму Російською Федерацією.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

XS
SM
MD
LG