Спеціально для Крим.Реалії
Російські неофашисти не на жарт перелякали співробітниць Алуштинського санаторію «Київ». Переполошило їх ось таке оголошення-запрошення, розміщене на неосяжних просторах Інтернету якимось Сергієм Ташкіним: «Друзі, надійшла пропозиція відпочити в Криму в компанії однодумців. Сторона, яка приймає, забезпечить проживання в Алуштинському санаторії «Київ». Мета поїздки – будемо рахувати хвилі та культурно збагачувати місцеве населення російськими традиціями». Внизу барвиста картинка: мордоворот замахується кийком. «Бий чурок! Залиш у Криму чорним лише море. Травень 2016». А щоб було зрозуміліше, хто з ким, барвисту картинку пояснює доповнення: «Ми росіяни – з нами Бог». Зрозуміло, якщо неофашисти говорять про Бога – значить почнеться безбожне неподобство.
Особливо розхвилювався жіночий персонал алуштинського санаторію. В інтернаціональному Криму кожен другий зійде за «чурку», а з огляду на щедру південну засмагу – так і будь-який зустрічний. До того ж, відомо, що російські патріоти-фашисти починають із «чурок», продовжують жидами, закінчують лібералами, а після з'ясування високих стосунків між собою продовжують старовинну російську забаву – вуличний мордобій.
Після окупації Крим перестав бути курортною перлиною, перетворившись на клоаку беззаконня. Майже тридцять людей, здебільшого кримських татар, викрали за два роки на півострові. Одні знайшлись у тюремних катівнях, доля багатьох залишається невідомою, а кількох людей знайшли мертвими зі слідами тортур. Жоден із цих злочинів не розкритий, викрадачі та вбивці не знайдені і не покарані. Хоча відомо, і є записи з камер спостереження, що деяких зниклих люди у формі силою заштовхували в машини. Втім, не обов'язково це були кримські силовики. Ми пам'ятаємо твердження російського президента Володимира Путіна про те, що в російських магазинах можна купити будь-яку форму. Тож страхи працівниць санаторію «Київ» не марні. Кримчан цілком можуть викрадати і катувати якісь чергові ташкіни – борці за расову чистоту.
У соціальних мережах, у першу чергу «Вконтакті», з'явилось кілька спільнот, що популяризують «активний» відпочинок у Криму: «Національний союз Росії», «Організована воля народу» (ОВН), «Авангард російської молоді». Ось черговий колажик. Чорно-біла фотографія. Люди біля товарного вагона. У жінок і дітей цілиться, мабуть, сьогоднішній визволитель кримських пляжів. Підпис: «Росія відкриває сезон відпускників для кримських татар 2016-2017».
Фашизм у Росії непомітно перетворюється в національну ідею. Згадаймо приїзд до Донецька «постріляти в укропів» російського артиста Михайла Пореченкова. Він поклав початок новій російській традиції – сафарі на людей серед донбаських териконів. У московських багатих неофашистів з'явилась мода: пристрілювати свої снайперські гвинтівки у живі мішені, набивати руку і тренувати спусковий гачок. Тепер придумали «тренувальні» заїзди до Криму.
Для російських неофашистів півострів як і раніше «ненаш». Його потрібно рятувати, звільняти, за нього потрібно вбивати. Для кого зачищають українську землю неофашисти? Може, хочуть, щоб у Криму було, як на Далекому Сході, який освоюють російські китайці? Далекосхідні території, рівні двом Кримам, Росія передала в довготривалу оренду Китаю. А кому передадуть в оренду півострів? Туреччині навряд чи, а ось африканському Зімбабве – цілком! Адже їхня делегація вже придивлялася, побувавши на півострові, обіцяла щедрі інвестиції. І віддадуть же! Не своє, не шкода.
Іноді російські неофашисти кумедно жартують. Як символ величі Росії постять фотографії Володимира Путіна і Рамзана Кадирова. Більше навіть Рамзана Кадирова з його золотим пістолетом. А нижче публікують постер «Бий чурок!». Просто чудово, хоча, звичайно, даремно. Напевно, після такого пильні товариші в відповідних органах їм вказали на перебір і направили в потрібне кримське русло.
Росія раз за разом ухвалює закони, що посилюють боротьбу з тероризмом і різними проявами екстремізму. Тільки описані мною випадки такими в Росії не вважаються. Вони – цінності російського світу, світу споконвічних традицій і розваг неофашистів.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
