Підконтрольний Росії Верховний суд Криму відмовився прийняти скаргу захисту арештованого заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза на постанову щодо участі підсудного у засіданні відеоконференцзв'язком. Про це повідомляє адвокат Чийгоза Микола Полозов, який тепер має намір подавати касаційну скаргу на судову відмову.
«Скаргу захисту на режим відеоконференції суд незаконно не прийняв. Оскаржуватимемо в касацію», – повідомив він у соціальних мережах.
В опублікованій Полозовим постанові суду, зокрема, вказується, що «апеляційна скарга захисника в інтересах підсудного Чийгоза не містить доводів, які в силу закону підлягають самостійному апеляційному оскарженню, у зв'язку із чим ця скарга підлягає поверненню».
За інформацією адвоката, постанову видали перед початком засідання 2 серпня. «Сильно бояться Чийгоза в залі суду», – прокоментував Полозов.
У вівторок, 2 серпня, в Сімферополі підконтрольний Росії Верховний суд Криму почав розглядати по суті «справу 26 лютого» щодо одного з фігурантів – Ахтема Чийгоза. За рішенням суду, засідання відбувається у вигляді відеоконференції, проте через збої була оголошена двогодинна перерва.
20 липня суд на закритому засіданні розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо Ахтема Чийгоза, і окремо – щодо інших фігурантів процесу.
Після анексії Криму Росією на півострові почали судити кримськотатарських активістів, які брали участь у мітингу прихильників територіальної цілісності України, яким протистояли активісти партії «Русское единство», якою керував на той момент нинішній глава Криму Сергій Аксьонов.
Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав політв'язнями фігурантів «справи 26 лютого», яких утримують під вартою – Ахтема Чийгоза, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі.
У лютому 2016 року у засіданні підконтрольного Росії Верховного суду Криму було вирішено відправити цю справу на дорозслідування.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
