У Північно-Кавказькому окружному суді, де розглядають «справу Хізб ут-Тахрір», у понеділок 22 серпня розпочався допит обвинувачених кримських мусульман Руслана Зейтуллаєва, Рустема Ваїтова, Нурі Примова й Ферата Сайфуллаєва.
У своєму виступі в залі суду Ферат Сайфуллаєв повідомив, що повністю заперечує свою причетність до організації Хізб ут-Тахрір.
«У діяльності терористичної організації партії Ісламського Визволення ні з 2005, ні з 2014 року не брав участі. До всесвітнього Ісламському Халіфату на території Росії і країн СНД не закликав. Войовничого ісламського пропагандою, активного вербування прихильників, цілеспрямованої роботи щодо внесення розколу в суспільство не вів. Книги, журнали й листівки не поширював і не мав. До осередку організації не пізніше травня 2014 року за чиїмось керівництвом, у тому числі Зейтуллаєва, не вступав. Ніяких занять із вивчення матеріалів терористичної організації Зейтуллаєв зі мною не проводив», – заявив Сайфуллаєв.
Суддя у свою чергу цікавився, чи є в Сайфуллаєва інформація про діяльність Хізб ут-Тахрір на території Байдарської долини в Криму. Підсудний відповів, що такої інформації в нього немає.
Суддя також попросив подсудного прокоментувати звинувачення свідків, зокрема Сейтмамута Назимова й Айдера Усманова. Сайфуллаєв сказав, що їхні звинувачення ґрунтуються на чутках і продиктовані особистою неприязню й давніми протиріччями по громаді.
«Можливо, маючи якісь особисті неприязні й відносини, вони сприймали мене як конкурента по мечеті. Сейтмамут Назимов намагався мене прибрати з цієї посади. І використовував у письмових свідченнях це звинувачення в цій справі, в організації Хізб ут-Тахрір. Але безпосередньо в показаннях при допиті він цього не стверджував. У нас були протиріччя по громаді, були суди по громаді. Природно, коли людина з кимось судиться, вона всіма правдами й неправдами хоче свого опонента прибрати. Я так вважаю, його логіка така була. До того ж, його працівник Айдер Усманов, він був муедзином, він теж є працівником при мечеті. Йому теж було цікаво залишитися», – додав Сайфуллаєв.
Решта обвинувачених кримчан відмовилися давати свідчення 22 серпня, пославшись на те, що їм потрібен час для конфіденційної бесіди з адвокатами для узгодження виступів. Суддя погодився, однак, зазначив, що в них було достатньо часу, і звинуватив захист у затягуванні судового розгляду.
Також на засіданні був допитаний у якості свідка Максим Шевченко, член Ради при президентові Росії з прав людини. Спочатку захист заявляла про допит його в якості спеціаліста з питань міжнаціональних відносин, але суд у цьому відмовив.
До матеріалів кримінальної справи долучено аудіозапис, на якій Шевченко давав інтервью на радіо з приводу організації Хізб ут-Тахрір. Цей аудіозапис знайшли в телефоні одного з обвинувачених. Шевченко підтвердив, що давав такі коментарі, не відмовляється від своєї позиції. Однак він вважає, що не можна судити людей за обговорення на будь-які теми, в тому числі й Хізб ут-Тахрір. Питання по самій організації суд відводив, так як, на його думку, вони не відносяться до справи. Суддя попросив захист не політизувати справу.
Захист також надав докази з питань виключення експертиз і за призначенням додаткових експертиз. Суд під різними приводами відмовив у задоволенні цих клопотань. Частину клопотань суд залишив на момент винесення вироку.
«На жаль, у наявності форсування справи. І, на жаль, боюся, що ще тиждень-два, і буде все-таки вирок», – заявив адвокат Еміль Курбедінов. Він додав, що вирок буде обвинувальним.
«Інакше бути й не може в таких політизованих справах, як ця справа по кримським татарам, кримським мусульманам із міста Севастополя. Це абсолютно політизована справа, за надуманими підставами», – додав адвокат.
Суд продовжить свою роботу 23 серпня з допиту підсудних.
Руслана Зейтуллаева, Рустема Ваітова, Нурі Примова і Фераті Сайфуллаєвої заарештували взимку 2015 року в Севастополі і звинувачують в участі в ісламській організації «Хізб-ут-Тахрір». У травні їм продовжили арешт до жовтня. Суд над ними в Ростові розпочався в червні.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
