Доступність посилання

Правозахисники: майно кримчан заарештували на користь російського «Фонду захисту вкладників»


Кримська правозахисна група (КПГ) стверджує, що в анексованому Криму російські судові пристави накладають арешт на приватні квартири, приміщення для комерційних цілей, інше нерухоме майно, змушуючи кримчан заплатити російському «Фонду захисту вкладників» уже повністю погашені раніше кредити, взяті колись в українських банках.

За інформацією правозахисників, у лютому 2016 року, посилаючись на рішення «Господарського суду Криму» від 16 червня 2014 року щодо націоналізації майна українського бізнесмена Ігоря Коломойського, в тому числі і кримських відділень «ПриватБанку», судові пристави винесли постанову про накладення арешту на будівлю кафе «Пельменна». В якості підстави пред'явили тільки первинний договір кредиту від 2001 року, взятого у «ПриватБанку».

В іншого кримчанина російські судові пристави наклали арешт на квартиру.

«Колись він брав і погасив кредит у «ПриватБанку» ще 2008 року, і претензій банк до кримчанина не мав. Було отримано відповідний витяг із реєстру. Однак, судові пристави визнали тільки ту інформацію, що стосується саме укладення ним кредитного договору й закладеного в банк майна. Інформацію про виплату кредиту пристави не визнають», – повідомляють у правозахисній групі й публікують на підтвердження відповіді з Фонду й від судових приставів.

Тут відзначили, що обидва кримчанини неодноразово звертались і письмово, і особисто до «Фонду захисту вкладників» і до судових приставів, але, за їхніми словами, майно з арешту не знімають.

«Оскаржити постанову кримського Господарського суду кримчани не можуть, так як не є сторонами в цій справі. Різниця в російському й українському законодавстві не враховується російськими судовими приставами», – зазначають правозахисники.

У правозахисній групі вказують також на те, що в українських банках посилаються на те, що кримчани, згідно з постановою №699 НБУ, обмежені в отриманні банківських послуг, поки не отримають довідку переселенця. Тому отримати звідти документи про відсутність кредитної заборгованості перед банком багато хто не може.

«Таким чином, кримчани, які з різних причин втратили докази виплати своїх кредитів, ризикують втратити майно, його можуть примусово реалізувати на торгах», – констатують правозахисники.

Офіційні коментарі російського «Фонду захисту вкладників», що працює в Криму після анексії, щодо зазначених фактів відсутній.

У квітні 2014 року, коли українські банки через дію російського законодавства змушені були припинити свою діяльність у Криму, на півострові почала працювати неприбуткова організація Фонд захисту вкладників (ФЗВ). Вона стала приймати від кримчан, чиї кошти залишилися на рахунках в українських банках, заяви про виплату компенсацій. Це стосувалося переважно клієнтів українських «ПриватБанку», «Ощадбанку» й деяких інших фінансових установ.

XS
SM
MD
LG