Розслідування у справі про депортацію кримських татар 1944 року просувається повільно, а прокуратура АРК не поспішає допитувати реальних свідків. Таку думку в ранковому ефірі Радіо Крим.Реалії висловив експерт «Кримськотатарського ресурсного центру» Борис Бабин.
«За рік відправити 300 листів і скласти список із допомогою громадськості, а не самостійно – 150 прізвищ... Це, вибачте, не робота. Це імітація. Очевидно, у прокуратурі АРК думають, що живі свідки депортації 1944 року, вони, вибачте за грубість, житимуть вічно й чекатимуть, коли доблесні слідчі вирішать їх допитати», – сказав він.
За словами Бориса Бабина, для того, щоб судовий процес відбувся, необхідні живі обвинувачені й підозрювані.
Другий співрозмовник програми, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що затягування процесу допиту свідків може призвести до того, що незабаром ці свідки не зможуть приїхати до суду.
«Сьогодні наймолодшому потерпілому 78 років, який зазнав депортації у шість років і може щось розповісти. Ми розуміємо, що в 78 років будь-які пересування – це проблема», – підкреслив Барієв.
Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за фактом насильного виселення радянською владою кримськотатарського й інших корінних народів із півострова.
У прокуратурі Криму, що після російської анексії півострова переїхала на материк, складено реєстр із 160 осіб. У документі вказані дані тих осіб і сімей, кого радянська влада піддала репресіям 1944 року.
