Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг після зустрічі з президентом України Петром Порошенко запевнив, що Північноатлантичний союз має намір і надалі піднімати питання України в своїх контактах із Росією.
На спільній прес-конференції з Порошенком у Брюсселі Столтенберг нагадав, що після початку агресії Росії проти України, союз НАТО зупинив усе практичне співробітництво з Росією, але залишив відкритим дипломатичний канал у вигляді ради Росія-НАТО, і на ймовірному майбутньому засіданні цієї ради, дата якого ще не визначена, обов'язково йтиметься і про Україну.
За словами керівника НАТО, на такому засіданні Північноатлантичний союз знову підкреслить підтримку України й говоритиме про важливість повного виконання мінських домовленостей і розробки «дорожньої карти» цього виконання.
Столтенберг привітав рішення зустрічі в «нормандському форматі», зокрема щодо створення такої «дорожньої карти».
Він також зазначив, що мінські домовленості повинні виконати всі сторони. За його словами, Україна в цьому має свою відповідальність, але відповідальність Росії особливо велика, оскільки вона продовжує підтримувати сепаратистів.
Генсек повторив невизнання союзом НАТО російської незаконної анексії Криму й заявив, що НАТО і країни-члени будуть і надалі підтримувати Україну й у політичному, й у практичному напрямах, зокрема, через трастові фонди.
Петро Порошенко, який у середу ввечері взяв участь у зустрічі в «нормандському форматі» в Берліні, в четвер перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де зустрічається із ключовими представниками ЄС і з керівником НАТО.
Про необхідність створити «дорожню карту» виконання всіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року й Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – говорили, серед іншого, керівники України, Німеччини, Франції і Росії на зустрічі в «нормандському форматі» в Берліні в середу.
За словами Києва, необхідно домогтися від Росії виконання її зобов'язань за всіма мінським угодами, включаючи графік і відповідальність за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до вирішення питань безпеки. Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого прогресу з політичних аспектів мінських угод.
