Депортований кримчанин Недім Халілов вимагає встановлення для нього статусу – особа без громадянства, зазначення національності – кримський татарин і повернення до Сімферополя. На підтримку вимог Халілов оголосив голодування, про що в заяві повідомив керівництво установи.
«З 21 листопада 2016 року оголошую часткове голодування: переходжу на хліб і воду. У разі невиконання моїх вимог, через 3 дні, а саме з 24 листопада 2016 року перейду на повне голодування», – розмістив текст своєї заяви активіст у Фейсбуці.
Як розповів Халілов у коментарі Крим.Реалії, зараз він перебуває в спеціальній установі тимчасового утримання іноземних громадян (СУВСИГ) у Краснодарському краї. За його словами, керівництво СУВСИГ відправило запити в Узбекистан і Україну про підтвердження громадянства. Однак активіст висловив побоювання, що Узбекистан не прийме його і «тут не знатимуть, куди мене діти».
Халілов зазначає, що має підтвердження того, що з 1986 року живе на території Криму, у той же час, не приймав українського громадянства і відмовився від громадянства Узбекистану.
«Сьогодні я намагаюся заяву (про початок голодування – КР) відіслати на адресу президента Російської Федерації і на адресу уповноваженого з прав людини. З 10 години мені не дають цього зробити, не приймають документи, кажуть, що немає уповноваженої особи, яка приймає документи, відсилають мене то на 11, то на дві години», – розповів Халілов.
Він повідомив, що в цілому умови утримання в СУВСИГ відповідають нормі: надано житло і харчування, однак незручності – це «постійна зміна контингенту». А зволікання з можливістю листування з офіційними органами Халілов назвав «дискримінацією».
Активіст також заявив, що через ситуацію, що склалася, в Криму він втратив власну фірму і «є проблеми із сім'єю».
Влітку 2016 року координатор організації «Рух опору кримських татар» Недім Халілов, посилаючись на міжнародне право і закони Росії, направив до підконтрольного Росії Центрального суду Сімферополя позов з метою визнання дій російської влади в Криму щодо кримських татар незаконними. Він вимагав надати кримськотатарській мові статус державної, і судове засідання вести кримськотатарською мовою. У липні 2016 року він отримав на руки рішення суду, яке запропонував обговорити і зафіксувати протоколом.
Російська влада публічно ситуацію не коментує.
