У рамках обговорень з мотивів голосування, яке відбулося 19 грудня в Генеральній Асамблеї ООН щодо ухвалення українського проекту резолюції по Криму, Вірменія і Казахстан пояснили, чому голосували «проти» відповідної резолюції.
Представник Казахстану зазначив схвильованість кризою в Україні, також поділився думкою, що «проект резолюції не націлений на рішення і не веде до діалогу і врегулювання кризи, а веде до глухого кута у відносинах Росії і України».
Від також вказав, що в країні заперечують «політизацію питання прав людини», а сам документ «виходить за межі компетенції Третього комітету».
«Наше голосування не відображає нашої позиції щодо статусу Криму», – зазначив представник Казахстану.
Вірменія, в свою чергу, зазначила на підтримку демократії та прав людини.
«Вірменія не може підтримати підхід, який встановлює ієрархію в галузі міжнародного права», – зазначено в промові представника республіки.
На засіданні Генеральної асамблеї ООН 19 грудня ухвалили резолюцію про права людини у анексованому Росією Криму.
За український проект проголосували 70 держав-членів ООН, проти проголосували 26, утримались – 77 членів.
В рамках засідання Третього комітету Генеральної асамблеї ООН 15 листопада було ухвалено проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», ініційований Україною. Вперше в документах ООН Росія була названа «державою-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».
15 грудня міжнародна правозахисна організація Amnesty International звинуватила Росію в систематичному переслідуванні кримськотатарської громади з моменту анексії півострова в 2014 році.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
