Одним з результатів ухвалення 19 грудня в Генеральній асамблеї ООН резолюції щодо Криму має стати посилення моніторингу за дотриманням прав людини на півострові. Таким чином, родичі політв'язнів та інші жертви порушень прав людини зможуть донести інформацію про свою ситуацію безпосередньо місії ООН. Про це 20 грудня у коментарі Крим.Реалії розповіла координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
«Багато що залежатиме від позиції Російської Федерації, вона не вважає себе окупантом, тому багато речей, як мінімум поки що, Росія не виконує. Можливо, тиск на Росію буде посилений із метою хоча б дотримання норм Женевської конвенції. Важливо говорити і про те, які будуть наступні механізми, щоб реалізувати позиції резолюції», – зазначила Скрипник.
Правозахисники сподіваються на те, що резолюція з чітким формулюванням «держава-окупант» дасть поштовх до створення нових механізмів для тиску на Росію, створення моніторингу прав людини, створення судових механізмів, механізмів притягнення до відповідальності.
На засіданні Генеральної асамблеї ООН 19 грудня була ухвалена резолюція про права людини в анексованому Росією Криму.
За український проект проголосували 70 держав-членів ООН, проти проголосували 26, утримались – 77 членів.
У рамках засідання Третього комітету Генеральної асамблеї ООН 15 листопада було схвалено проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», ініційований Україною. Вперше в документах ООН Росія була названа «країною-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».
Росія проголосувала проти ухвалення документа і висловила свою незгоду зі змістом та ухваленням резолюції.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
