В опублікованій щорічній доповіді організації «Frontlinedefenders» про ситуацію з правозахисниками, які працюють в умовах ризику, відзначили особливості їхньої роботи в анексованому Криму.
«Робота правозахисника в Криму обумовлена дуже серйозними труднощами. Він у будь-який час може стати об'єктом переслідування російських спецслужб. Робота пов'язана також з великими емоційними навантаженнями. Доводиться спілкуватися з постраждалими. Надивившись на все це, довго не можеш отямитися, а працювати треба, піддаватися емоціям не маєш права. Правозахисники в Криму не мають можливості працювати в офісах. А офіс, зрозуміло, потрібен не для розкоші, а потрібно десь розташовуватися зі своєю оргтехнікою, приймати громадян», – прокоментував Крим.Реалії становище правозахисників на півострові координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.
За його інформацією, у кримських правозахисників не тільки високі ризики, але і відсутність ресурсної підтримки.
«Я вдячний організації «Frontlinedefenders», що вони відстежують ситуацію і піднімають ці болючі для кримських правозахисників теми», –повідомив Джеппаров.
Кримська контактна група з прав людини працює на півострові більше двох років. Кримськотатарські правозахисники об'єдналися після резонансного викрадення 27 вересня 2014 року в Білогорську сина і племінника активіста кримськотатарського національного руху Абдурешита Джеппарова. Про долю молодих людей невідомо досі. Правозахисники – члени цієї групи – відстежують і вивчають всі випадки викрадень, зникнень кримських татар, арештів і затримань кримськотатарських активістів. Нещодавно розширили сферу своєї діяльності і займаються також питаннями захисту політв'язнів Криму.
