Доступність посилання

Україна в суді ООН намагається вийти на ширший порядок денний – експерт


Засідання Міжнародного суду ООН

Україна в Міжнародному суді ООН намагається через вузьку юрисдикцію конвенцій, які передбачає позов, вийти на ширший політичний порядок денний. Про це 7 березня у вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії розповів доцент юридичного факультету Московського державного університету Гліб Богуш.

«Як показує практика спору Грузії з Росією, саме по собі це рішення навряд чи визначить повністю те, що буде відбуватися в дуже важливому питанні, а саме рішення по юрисдикції. Це той момент, який покаже взагалі перспективи цієї суперечки в подальшому... Юридичні й політичні цілі України заяви до Міжнародного суду, звичайно, ширші, ніж ті дві конвенції, про які йде мова. Конвенції дуже спеціалізовані та завдання їх у тому, щоб дозволити показати вплив великої загальної суперечки, де дуже багато всяких аспектів. У своєму роді, через вушко голки цих конвенцій вийти на ширший порядок денний», – сказав Богуш.

Експерт підкреслив, що в цій суперечці можливості як Міжнародного суду ООН, так і України, дуже обмежені.

«На жаль, Міжнародний суд не має обов'язкової юрисдикці], тут постаралися різні держави, у тому числі, Радянський союз. Міжнародний суд може розглядати тільки ті справи, за якими держави погодилися на цю юрисдикцію. Позиція Росії буде полягати в тому, що в ході всього слухання на різних стадіях ті питання, які ставить Українf, виходять за межі тієї вузької юрисдикції, яка є... Тут можливості Міжнародного суду, як і України, дуже обмежені», – резюмував Богуш .

Україна просить Міжнародний суд про тимчасові заходи на час розгляду справи. Серед таких заходів – домогтися від Росії негайно припинити матеріальну та іншу підтримку «груп, які вдавалися до актів тероризму проти цивільного населення в Україні», і чинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не здійснювали подібних актів, а також утриматися від дискримінації в Криму, зокрема, зупинити дію заборони Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.

Україна представляє свої аргументи 6 і 8 березня, Росія – 7 і 9 березня.

Президент України Петро Порошенко 7 березня заявив, що впевнений у отриманні «швидкого рішення» Міжнародного суду ООН у порядку забезпечення позову України, щоб зупинити поставки російської зброї на неконтрольовані Києвом території Донбасу та зняти заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в анексованому Криму.

XS
SM
MD
LG