У Криму співробітники ФСБ застосовують погрози й насильство для схиляння до співпраці з ними. Про це 25 березня на зустрічі об'єднання «Кримська солідарність» розповів учасник об'єднання Еміль Мухтеремов, якого в середині березня затримали російські силовики.
«Співробітники ФСБ розповіли мені, що вони взяли «ялтинську четвірку», але сказали, що це ватажки, а мене вони взяли за їхнього учня. Силовики почали вимагати, щоб я співпрацював із ними. Сказали, щоб я дав їм свідчення проти Емір-Усеїна Куку, Вадима Сірука, нібито вони мене вчили й давали мені якісь уроки. Коли я відмовився й повідомив, що скористаюся п'ятдесят першою статтею конституції, і нічого їм не говоритиму, тоді вони сказали, що пред'являть мені 306 статтю, нібито як співучаснику», – розповів на зборах Еміль Мухтеремов.
За його словами, пізніше співробітники ФСБ почали залякувати його проведенням обшуку в будинку, де живе його хвора мати, а потім повезли машиною в бік Білої скелі.
«Співробітники ФСБ запитали мене, чи був я на Білій скелі й багатозначно сказали, що побуваю. Потім запитали, чи бачив я фільм «Бандитський Петербург», повідомили, що вони так і працюють, як показано у фільмі. Потім привезли мене до околиць села Зибини, де запропонували вирити яму й почали знову схиляти до співпраці. Коли я знову відмовився, вони кинули мене й поїхали», – додав активіст.
За інформацією координатора Кримської контактної групи з прав людини Абдурешита Джеппарова, це не поодинокий випадок, коли співробітники ФСБ погрозами й навіть тортурами змушують активістів співпрацювати з ними.
15 березня в Феодосії співробітники ялтинського міськвідділу ФСБ затримали Еміля Мухтемерова, який влітку працював у Ялті. Спочатку його привезли до Феодосійського відділення ФСБ, а потім вивезли до Білогірського району, де залякували та схиляли до співпраці. До вечора того ж дня стало відомо, що затриманого відпустили.
Із переходом Криму під контроль Росії на півострові ФСБ влаштовує регулярні обшуки й допити журналістів, активістів, громадських діячів, відбуваються затримання серед представників кримськотатарського населення. Правозахисники характеризують це як «боротьбу з інакомисленням».
