Компанії, що працюють на території анексованого Криму, можуть потрапити під міжнародні санкції. Тому найбільший банк Росії «Сбербанк» не стане відкривати свої відділення на території півострова. Таку думку 3 квітня в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив заступник головного редактора порталу Banki.ru Семен Новопрудський.
«Сбербанк» прагне бути транснаціональним банком. А щоб бути транснаціональним банком, краще не мати санкцій більше ніж ті, що вже є. Мені здається, що наразі це є фундаментальним обмежувачем. До того ж зрозуміло, що прихід «Сбербанку» в Крим навряд міг би бути ще й прибутковим. А в «Сбербанку» дуже пишаються тим, що у них рекордний прибуток був 2016 року» , – зазначив Новопрудський.
На думку експерта, найбільш відчутними для банківської системи Росії є санкції США. Ці обмеження у випадку «заходу» «Сбербанку» в Крим можуть посилитися. А «удар по престижу може бути не менш болючим, ніж «удар по кишені».
«Якщо будь-який банк перебуває під санкціями США, то він перебуває під санкціями у всьому світі. Навіть китайські банки, які Росія намагалася представити мало не як головного свого союзника й навіть виголошувала поворот на схід, побоюються мати активні справи з російськими «санкційними» банками. Це можуть бути штрафи, це може бути блокада можливих угод з купівлі дочок іноземних банків», – додав Новопрудський.
27 травня 2016 року на зборах акціонерів «Сбербанку» президент організації Герман Греф заявив, що банк «не може повернутися в Крим», пояснивши це ризиком потрапити під санкції.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
