За наполяганням громадськості та рекомендаціями адвокатів редактор алуштинського видання «Твоя газета» Олексій Назімов і депутат місцевої міської ради Павло Степанченко, яких тримають у СІЗО, припинили голодування. Так вирішили заарештовані під час засідання суду про продовження терміну арешту. Про це Крим.Реалії розповів 4 квітня адвокат Назімова Олексій Ладін.
«Я завжди говорив, що не поділяю таку форму протесту і наполягав, говорив з Назімовим про припинення голодування. Вчора вони вирішили зупинити голодування, їм необхідні сили для ознайомлення й аналізу справи. Виходить, вони голодували майже 10 днів без кількох годин. Слідчий долучив до матеріалів справи довідку від лікаря, що у них немає захворювань, що перешкоджають уриманню в СІЗО», – додав адвокат.
При цьому Ладін заявив про зовнішнє виснаження Назімова і Степанченка. Адвокат зазначає, що розраховувати на лікарський супровід при виході з голодування не доводиться.
«Той факт, що вони оголосили голодування, був проігнорований і співробітниками СІЗО, і прокуратурою, і слідством. Я їм казав, що голодування неефективне, вони тільки підірвуть здоров'я. Я роздрукував і передав Назімову рекомендації щодо виходу з голодування, займатимуться самостійно», – сказав Ладін.
25 березня Олексій Назімов і опозиційний депутат Алуштинської міськради Павло Степанченко оголосили голодування в слідчому ізоляторі Сімферополя. Вимога – «припинити незаконне кримінальне переслідування».
Раніше повідомлялося, що підконтрольний Росії Алуштинський міський суд 3 квітня ще на місяць продовжив термін утримання під вартою редактору Олексію Назімову й алуштинському депутату Павлу Степанченку.
Олексія Назімова і Павла Степанченка затримали 4 жовтня минулого року за підозрою в комерційному підкупі і посередництві. За версією слідства, Олексій Назімов вимагав гроші у представника Алуштинської організації «Единой России» за нерозголошення відомостей, що ганьблять членів цієї партії.
Стосовно затриманих порушили кримінальну справу. Назімова раніше звинувачували за частиною 7 статті 204 Кримінального кодексу Росії (комерційний підкуп, пов'язаний з предметом вимагання предмета підкупу), а Степанченка – за частиною 2 статті 204.1 (посередництво в комерційному підкупі, вчинене групою осіб за попередньою змовою).
Пізніше справа була перекваліфікована за статтею 163 Кримінального кодексу Росії (вимагання).
