Доступність посилання

Суд над фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» відбувся у закритому режимі «через загрозу теракту» – адвокат


Едем Семедляєв

Судове засідання над фігурантом ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Рефатом Алімовим відбулось у закритому режимі «через загрозу теракту». Про це 20 квітня у коментарі Крим.Реалії заявив адвокат Едем Семедляєв.

«Засідання у справі Рефата Алімова було закритим. Суддя сказав, що це пов'язано з нестабільною політичною ситуацією в країні і загрозою теракту. Нікого не пустили, хоча всі родичі і знайомі стояли в коридорі за дверима. Я просив пустити до зали суду хоча б мати з сестрою, на що отримав відмову», – заявив Семедляєв.

За інформацією адвоката, після цього Рефат Алімов заявив, що не відповідатиме на жодні запитання суддів.

«Я заявив відвід усьому складу суду. Вони, звичайно ж, не задовольнили мою заяву про відвід. Після чого засідання продовжилося, а мою скаргу (апеляційна скарга на постанову про продовження запобіжного заходу Рефату Алімову – КР) залишили без задоволення», – підсумував адвокат.

Фігуранти «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» Рефат Алімов і Арсен Джеппаров перебувають під вартою, після того як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього були затримані алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.

XS
SM
MD
LG