Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 20 квітня відмовив задовольнити скаргу фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова і його захисту на продовження йому тримання під вартою. Про це після засідання повідомив адвокат Джеппарова Джеміль Темішев.
«Суд вкотре відмовив у задоволенні наших скарг. Ми вже заявляли, що ці неодноразові продовження терміну тримання під вартою є формою тиску на мого підзахисного Арсена Джеппарова для того, щоб схилити його до дачі потрібних слідству свідчень», – сказав Темішев.
Фігуранти «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» Рефат Алімов і Арсен Джеппаров перебувають під вартою, після того як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього були затримані алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.
