Приблизно десять активістів у Криму отримали виклики у місцеві відділення підконтрольної Кремлю прокуратури півострова напередодні Дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. У відомстві кримчанам вручають документ-застереження про неприпустимість порушення законодавства» і «екстремістської діяльності». Про це Крим.Реалії розповів активіст Наріман Джелял.
«Відповідно до російського законодавства, жодних юридичних наслідків цей документ не несе, але являє собою форму застереження з боку органів влади, у цьому випадку – прокуратури. Навіть якщо б ми його не заслуховували й не підписували, очевидно, що силовики завтра можуть вчинити будь-які дії щодо нас», – підкреслив Джелял.
Активіст повідомив, що в документах прокуратури «в стверджувальній формі сказано про те, що громадяни є організаторами заходів».
«Я можу точно заявити, що організатором або учасником яких-небудь публічних масових заходів, у розумінні російського законодавства, я не є. Ми намагалися з'ясувати, що вони мають на увазі, і зрозуміли, що ми виходимо з понять, прописаних у російському законодавстві, а співробітники прокуратури, вважають, що будь-яке скупчення людей можна вважати масовим заходом», – зазначив активіст.
Останнім з тих, хто відвідав Сімферопольську районну прокуратуру став Шевкет Кайбуллаєв. До того російська прокуратура анексованого Криму «застерегла» Ільмі Умерова, Нарімана Джеляла й Леммара Юнусова.
Щорічно в Криму з нагоди річниці Дня депортації відбувалися масові заходи, у тому числі траурний мітинг в центрі Сімферополя. Після анексії півострова Росією в березні 2014 року, проведення подібних акцій у Криму заборонили.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
18 травня в Україні заплановані меморіальні заходи. Щороку цього дня згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ вислали за межі півострова до Середньої Азії. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.
В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.
