У п'ятницю, 23 червня, підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму скасував окрему постанову російського судді Алуштинського міського суду про неправдиві свідчення свідка у справі депутата Павла Степанченка.
Про це повідомив кримський адвокат Олексій Ладін у коментарі Крим.Реалії.
«Суддя Ізотенко 21 жовтня 2016 року, винісши звинувачувальний вирок відносно Павла Степанченко, також виніс окрему постанову, в якому встановив, що, на його думку, Литвинчук (свідок – КР) дала завідомо неправдиві показання. Захист впевнений, що ніяких завідомо неправдивих показань не було. Проте окрему постанову було направлено в прокуратуру і тихим ходом прокуратура провела перевірку, і було порушено кримінальну справу. Сьогодні цю окрему постанову було скасовано», – розповів Ладін.
За його словами, на 27 червня призначено розгляд кримінальної справи по суті, але він не має логічного продовження.
«Одним із приводів порушення кримінальної справи була ця окрема постанова судді Ізотенко. Фактично ця окрема постанова і послужила єдиним поштовхом для порушення кримінальної справи. А в зв'язку з тим, що вона зараз скасована, виникає в принципі питання про законність порушення кримінальної справи. Для порушення справи потрібен привід і підстави. Його зараз немає. Значить і порушення кримінальної справи незаконне», – пояснив адвокат.
Ладін вважає, що кримінальна справа проти свідка – це бажання російського Алуштинського суду і влади Алушти «якимось чином засудити Степанченка і осіб, які допомагають йому».
Верховний суд Криму 21 червня залишив депутата Алуштинської міськради Павла Степанченка під арештом на півроку до 21 листопада, відмовивши в апеляційній скарзі на рішення Алуштинського суду.
Олексія Назімова й Павла Степанченка затримали 4 жовтня 2016 року за підозрою в комерційному підкупі й посередництві. За версією слідства, Олексій Назімов вимагав гроші у представника Алуштинської організації «Единой России» за нерозголошення відомостей, що ганьблять членів цієї партії.
Стосовно затриманих порушили кримінальну справу. Назімова раніше звинувачували за частиною 7 статті 204 Кримінального кодексу Росії (комерційний підкуп, пов'язаний з предметом вимагання предмета підкупу), а Степанченка ‒ за частиною 2 статті 204.1 (посередництво в комерційному підкупі, вчинене групою осіб за попередньою змовою).
Згодом справу перекваліфікували за статтею 163 Кримінального кодексу Росії (вимагання).
