В анексованому Криму російські силовики склали два адміністративних протоколи на свідків обшуків у кримських татар у Бахчисараї. Про це 6 липня у коментарі Крим.Реалії повідомив кримський активіст Сервер Мустафаєв.
«Белялови Емін і Еміль – це ті люди серед безлічі інших людей, які завжди беруть участь у заходах під час обшуків. Чомусь місцеві правоохоронці обрали їх як тих, на кому мають «зірватися». Для них це вже друга адміністративна справа за несанкціоновані мітинги. Вчора (5 липня – КР) їм слідчий особисто в руки передав повістку і на 9-у годину наступного дня викликав до МВС Бахчисарайського району для складання адміністративного протоколу. Що вони сьогодні і зробили», – сказав він.
За його словами, суд щодо складеного адміністративного протоколу має відбутися в четвер, 6 липня, але адвокати просять його перенести на інший час, щоб ознайомитися з матеріалами справи.
28 червня кримський активіст Сервер Мустафаєв повідомив, що Осману Белялову загрожує до 30 діб адміністративного арешту або штраф у розмірі від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 66 до 132 тисяч гривень – КР) за участь у «несанкціонованому мітингу».
7 березня, підконтрольний Кремлю суд в Криму не задовольнив апеляційну скаргу свідкові обшуків у кримських татар у Бахчисараї Осману Белялову, обвинуваченому в участі в несанкціонованій масовій акції.
Наприкінці січня російський Мировий суд у Бахчисараї присудив Осману Белялову штраф у розмірі 10 тисяч рублів.
12 травня в Бахчисараї російські силовики провели серію обшуків у будинках мусульман, а також в місцевому кафе. В результаті були затримані і звинувачені в тероризмі четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеїтов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров і Енвер Мамутов. Їх затримали співробітники ФСБ за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії терористичною.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
Після анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
