Економічні санкції США проти компаній і посадових осіб із анексованого Криму продовжуватимуться ще як мінімум кілька років, вважає політолог-міжнародник, старший науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Максим Ялі. Як він сказав у ефірі Радіо Крим.Реалії, імовірність запровадження нових санкцій Сенатом США є високою.
«У Сенаті законопроект проведе не більше ніж два тижні, після чого його надішлють на підпис президенту. В умовах «Кремлінгейту» Дональд Трамп з найбільшою ймовірністю підпише санкції, щоб відвести від себе підозри у співпраці з Кремлем», – зазначив він.
Політолог Тарас Березовець у ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що на рішення кримського питання піде більше часу, але статися це може і без участі Росії.
«Горизонт повернення Криму може бути віддаленим. Поки нинішній російський президент живий, ніякого повернення, ніякого послаблення санкцій або обговорення кримського питання не відбудеться. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров неодноразово припиняв спроби створити окремий майданчик переговорів щодо Криму. Але якщо Росія і далі відкидатиме подібні пропозиції, то Захід може створити такий майданчик без участі Москви. Президент України Петро Порошенко говорив про формат «Женева плюс» ще 2016 року», – сказав Березовець.
Законопроект про запровадження нових санкцій США відносно Росії через її агресію проти України, серед іншого, передбачає обмеження на співпрацю компаній і осіб з США не тільки безпосередньо з підсанкційними юридичними або фізичними особами, у першу чергу в Росії, але і з компаніями або людьми з третіх країн, які йдуть на таке співробітництво з підсанкційними. Таким чином, у нинішньому вигляді з документа випливає, що під санкції США можуть потрапити й ті компанії в ЄС, співпраця яких з Росією не порушує європейських санкцій, але виходить за межі американських санкцій, які повинен посилити новий закон.
