Звіти офіційних російських представників, озвучені 3 серпня на 93-й сесії Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації в Женеві, виправдовують дискримінаційну політику Росії, зокрема в анексованому Криму, і покликані створити позитивне враження про дії російської влади.
Про це Крим.Реалії повідомила представник громадської ініціативи «КримSOS», українська правозахисниця Євгенія Андреюк, яка перебуває на сесії Комітету в Женеві.
«У своїх коментарях вони (представники Росії – КР) малюють картинку «щасливої дружньої Росії», включно з Кримом. Ситуація, яку ми спостерігаємо на практиці в Криму, протилежна. Кримські татари і українці стикаються з переслідуваннями і дискримінацією як на підставі проукраїнських поглядів, так і на підставі етнічної приналежності. За останні три роки ми спостерігаємо насильницькі зникнення, політично мотивовані кримінальні та адміністративні справи, необґрунтовані обшуки і затримання», – розповіла Андреюк.
Вона звернула увагу на те, що серйозним обмеженням в Криму піддається вивчення і використання кримськотатарської та української мов, а також релігійні та культурні практики.
«Все це результат системної державної політики Росії і пропаганди, спрямованої на стигматизацію «небажаних» етнічних груп», – резюмувала правозахисниця.
Керівник Федерального агентства у справах національностей Росії і глава російської делегації в Комітеті ООН з ліквідації расової дискримінації Ігор Баринов, виступаючи на 93 сесії Комітету в Женеві, заявив, що влада Росії і анексованого Криму «захищає права національних меншин півострова».
У Женеві з 3 по 4 серпня в рамках 93 сесії Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації проходить розгляд офіційної і альтернативної доповідей Росії про реалізацію прав етнічних меншин, які проживають в анексованому Криму, зокрема українців та кримських татар. Українські і російські правозахисники підготували і презентували альтернативний звіт «Расизм, дискримінація та боротьба з «екстремізмом» у сучасній Росії і на підконтрольних їй територіях». У ньому проаналізовано, зокрема, випадки переслідування етнічних українців та представників кримськотатарського народу після анексією Криму в 2014 році.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
