Заяви Угорщини пов’язані з виборами в цій країні, а також намаганням відволікти увагу від проблем з ЄС. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв, коментуючи заяву угорського МЗС.
«Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов’язані передусім із парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також із тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах із ЄС, зокрема в контексті міграційних питань», – сказав Єлісєєв.
Він вважає, що Україні треба діяти спокійно та зважено, але при цьому не поступатися національними інтересами.
«Ми маємо продемонструвати, що ми є велика європейська нація, що в нас є свої національні інтереси і що в нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати», – заявив Костянтин Єлісєєв.
За його словами, в питані закону про освіту потрібен діалог, але угорська сторона замість того, щоб врегулювати проблему в двосторонньому форматі, «вирішили йти на більш широкий формат».
«Ми готові до двосторонніх консультацій, залучити експертів, щоб довести, що цей закон відповідає найкращим європейським стандартам і відповідає, як інтересам угорської національної меншини, так і інтересам української сторони», – додав Єлісєєв.
25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Після цього в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту.
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.
Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту й повернути його у Верховну Раду з правками. За даними агентства «Українські новини», із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща й Росія.
