Верховний суд Криму на два місяці продовжив термін утримання під вартою чотирьом фігурантам ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір». Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку і Вадим Сірук залишаться в СІЗО до 9 грудня, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Судові засідання у черговий раз відбулися у закритому режимі, родичі чекали рішення про продовження запобіжного заходу біля будівлі суду. Адвокат Алімова, Едем Семедляєв, в ході засідання заявив судді відвід. За словами адвоката, суддя не задовольнив жодне клопотання захисту.
«Наші доводи суд, як завжди, не чує. Ми просили пустити хоча б маму на судове засідання – нам відмовили. Обгрунтовуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу, суддя як завжди заявив, що Рефат може сховатися від слідства, вплинути на свідків або загрожувати їм. Крім іншого, ми клопотали, щоб Рефат, принаймні, перебував поруч зі мною, а не в клітці», – розповів адвокат.
«Хлопці вже тривалий час перебувають у замкненому просторі, фактично в нерухомому стані, через це у них болить все тіло. Коли їх доставляють із СІЗО до суду – для них це вже ціле випробування. Загальний стан їхнього здоров'я дуже слабкий», – додав адвокат.
За словами адвокатів, зараз їхні підзахисні ознайомлюються з матеріалами кримінальної справи. Слідство у справі «ялтинської шестірки» закінчилося на початку липня.
Семедляєв зазначив, що його підзахисному дають можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи тільки раз на тиждень.
«Ми зараз на стадії ознайомлення з матеріалами справи, всього там 19 томів. Хлопці вже приступили до ознайомлення з відео- і аудіоматеріалами. Хоча Рефата вже два тижні як не вивозили на ознайомлення», – розповів Семедляєв.
Адвокат Вадима Сірука, Еміль Курбедінов не виключив, що це останнє продовження запобіжного заходу для фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», після чого їх етапують у Ростов-на-Дону для розгляду справи в суді.
«Якщо ми встигнемо ознайомитися з усіма аудіо та відеозаписами, то це продовження цілком може бути останнім, після чого справу направлять до суду», – пояснив Курбедінов.
Адвокат Олексій Ладін також припустив, що слідство може затягувати процес ознайомлення його підзахисного з матеріалами справи.
«Основне питання, яке ми ставили в ході сьогоднішнього засідання – це ефективність органів попереднього слідства щодо ознайомлення з матеріалами справи моїм підзахисним. Оскільки саме це основна причина, по якій продовжують арешт. Емір-Усеїн ознайомлюється з матеріалами раз на тиждень, а то і раз на два тижні. Слідство аргументувало такий розрив у часі режимом СІЗО, великим обсягом кримінальної справи, і великою кількістю обвинувачених. Але ж це не наші проблеми, це проблеми слідства, що вони не можуть надати належних умов», – резюмував адвокат.
Інтереси Арсена Джеппарова представляв адвокат за призначенням. Захист фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» має намір в подальшому оскаржити продовження арешту.
Фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
