Учасник дисидентського руху, генерал Петро Григоренко ніколи не шкодував про те, що встав на захист кримськотатарського народу в період радянської влади. Про це Крим.Реалії розповів син генерала, правозахисник Андрій Григоренко.
«Він шкодував про якісь свої помилки, але це (захист кримських татар – КР) не те. Він шкодував про те, що вірив у комунізм, шкодував про те, що відмовився від християнства свого часу і так далі. Шкодував і про те, що може колись не заступився за когось. Це речі за які і треба було каятися», – сказав Андрій Григоренко.
Генерал Петро Григоренко народився 16 жовтня 1907 року, учасник Другої світової війни, командував дивізією. У 1961 році виступив з критикою сталінізму та політики Хрущова, створив товариство боротьби за відродження ленінізму за що був позбавлений звання, нагород та пенсії. Радянська влада назвала Григоренка божевільним і примусово направила його у психіатричну лікарню. У 1967 році він став одним з організаторів Української Гельсінкської групи. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У листопаді 1977 році Григоренка відправили за кордон нібито на лікування, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися на батьківщину. Григоренко продовжив правозахисну боротьбу, закликав підтримати радянських дисидентів і боротися за звільнення незаконно ув'язнених.
