Британський підприємець і інвестор Вільям Браудер, арешту якого намагалася домогтися Росія через Інтерпол, заявив, що Міжнародна організація кримінальної поліції заблокувала російський ордер на арешт.
Таким чином, написав він у Twitter, Інтерпол уже вп’яте відхилив намагання Росії.
«Інтерпол надіслав попередження всім країнам-членам, що Росія не може використовувати канали Інтерполу для просування моєї справи», – додав він.
Інтерпол наразі не виступав із повідомленнями щодо справи Браудера. 2013 року, під час однієї з попередніх таких спроб Росії, Міжнародна організація кримінальної поліції оприлюднила заяву саме такого змісту – що Росія не може використовувати канали Інтерполу для арешту Браудера через те, що природа його справи переважно політична.
22 жовтня західні засоби інформації повідомили, що Росія змогла попередніми днями внести ім’я Браудера в перелік осіб, яких розшукує Інтерпол, самочинно, без узгодження з Секретаріатом Міжнародної організації кримінальної поліції. Як стало відомо, Росія використала лазівку в нормах Інтерполу: на відміну від звичайних офіційних запитів на розшук, які вимагають узгодження в Інтерполі, перш ніж потрапити до бази даних організації, країни-члени можуть розповсюджувати й менш формальні власні повідомлення, відомі в англійській термінології як diffusion, безпосередньо всім іншим країнам-членам, оминаючи Секретаріат; такі повідомлення потрапляють до національних поліційних баз даних і через те, що вони не пройшли офіційними каналами Інтерполу, нерідко залишаються там і після того, як їх вилучають із центральної бази Інтерполу.
Тоді ж сам інвестор, громадянин Великої Британії, повідомив, що США скасували йому дозвіл на в’їзд до країни, через що він того дня не зміг потрапити на літак до США, та відразу по тому у Вашингтоні заявили, що після кроку Росії електронний дозвіл Браудерові на в’їзд додатково підтвердили «в ручному режимі» як чинний. Відтак сам Браудер заявив, що тепер треба ще «виправити ситуацію з фальшивим ордером Інтерполу на арешт».
У Росії Вільяма Браудера ще 2013 року заочно засудили до дев’яти років позбавлення волі, визнавши винним в уникненні сплати податків; нині щодо нього триває ще один заочний судовий процес за схожими звинуваченнями. Браудер неодноразово відкидав ці звинувачення як безпідставні і політично мотивовані. Інтерпол раніше вже чотири рази відкинув спроби Росії внести Браудера до списків для розшуку.
Перед тим, 2012 року, у США ухвалили, зокрема, з ініціативи Браудера, так званий «акт Магнітського» – закон про санкції проти російських посадовців, яких вважають винними в порушенні прав людини. 2016 року дію цього закону поширили й на посадовців інших країн за такі порушення; схожі закони про санкції проти порушників прав людини, зокрема, в Росії, ухвалила ще низка держав.
Закон отримав назву за іменем Сергія Магнітського, російського юриста, який працював для інвестиційного фонду Вільяма Браудера в Росії. Він повідомив, що викрив схему, за якою посадовці Міністерства внутрішніх справ, податкової адміністрації та інших державних органів Росії викрали з російського державного бюджету суму у 230 мільйонів доларів – податки, сплачені фондом. По цьому він потрапив за ґрати за звинуваченням у тому, ніби він розробив для фонду схему уникнення сплати податків. 2009 року Магнітський помер у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років від серцевих проблем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан його здоров’я, щоб змусити його замовкнути.
Вільям Браудер свого часу був найбільшим портфельним інвестором у Росії, але ще 2005 року був змушений утекти з країни.
