Факти порушень прав людини, відчуження власності та інші випадки, що згадуються в оновленому тексті проекту резолюції ООН стосовно Криму, розслідуються прокуратурою АРК. Про це заявив 15 листопада прокурор АРК Гюндуз Мамедов.
Він стверджує, що за всіма фактами, які згадуються в резолюції про стан прав людини в Криму, відкриті кримінальні провадження.
«Порушення прав людини, примусове переселення, незаконне відчуження приватної власності, незаконне встановлення Росією своїх законів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборона його діяльності, обмеження права на освіту українською і кримськотатарською мовами, заборона діяльності окремих культурних і релігійних установ, правозахисних організацій і засобів масової інформації, незаконні затримання та винесення вироків – за всіма фактами прокуратура автономії розпочала кримінальні провадження», – цитує Мамедова прес-служба наглядового відомства.
Він зазначив, що, незважаючи на неможливість проведення слідчих дій безпосередньо на території півострова, правоохоронні органи Криму проводять розслідування, збирають докази, в тому числі, і для подальшої передачі їх для розгляду в міжнародних судових інстанціях.
У Нью-Йорку 14 листопада, на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН, ухвалили оновлений проект резолюції з прав людини в анексованому Криму.
Проект документа Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН у жовтні 2017 року, в ньому міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
Президент України Петро Порошенко привітав рішення Третього комітету щодо ухвалення проекту посиленої резолюції Генасамблеї ООН про стан прав людини в Криму і назвав це сигналом російській владі щодо міжнародної солідарності в питанні деокупації Криму.
