У найближчі дні фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» етапують з Криму в російський Ростов-на-Дону для розгляду справи в окружному військовому суді, повідомила Крим.Реалії дружина заарештованого кримського правозахисника Мер'єм Куку.
«Жодних ілюзій ми не маємо, знаємо, що зворотного ходу у цій судової системи немає, і ніякі докази ні адвокатів, ні самих обвинувачених не враховуються, незважаючи на сильну аргументацію. Суддя сказав, що найближчим часом буде етап і, наскільки ми зрозуміли, є розклад певний, перший етап у середу і, можливо, їх вже відправлять», – сказала дружина заарештованого.
Сім'я Еміра-Усеїна Куку готується до побачення з батьком. Зустріч хочуть провести у вівторок, щоб встигнути побачитися до етапу.
У Сімферополі, 4 грудня, на виїзному засіданні Ростовський окружний військовий суд продовжив арешт фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» до 27 травня 2018 року.
Арешт продовжили Мусліму Алієву, Еміру-Усеїну Куку, Вадиму Сіруку, Енверу Бекірову, Рефату Алімову та Арсену Джеппарову.
Слідство у справі «ялтинської шістки» закінчено. Найближчим часом Ростовський окружний військовий суд розпочне розгляд справи по суті. Попереднє судове засідання призначене на 11 грудня о 10:00 (09:00 за київським часом).
Фігуранти «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» (організація, заборонена в Росії та анексованому нею Криму) Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї «справи» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках з організацією «Хізб ут-Тахрір».
