Дружин і дітей заарештованих в Криму Еміра-Усеїна Куку і Вадима Сірука, а також матір і дочку Арсена Джеппарова не пустили в СІЗО Сімферополя на побачення, незважаючи на наявний дозвіл від слідчого.
Про це 5 грудня повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Дозвіл на побачення має бути від військового суду Ростова, а у нас на руках дозвіл від слідчого. Минулого тижня мені прийшов дозвіл від слідчого датований 10-м листопада. Не знаю, можливо з поштою проблеми», – розповіла Мер'єм Куку.
Аналогічна ситуація з побаченням склалася у родичів Вадима Сірука і Арсена Джеппарова.
«Мені в суботу прийшов лист із дозволом на побачення. Вчора суд був, тому не поїхали. Сьогодні ми з донькою приїхали з документами в СІЗО, нам кажуть, що справу до суду передали, тому дозвіл не дійсний. А отримати його з суду вже не встигаємо, так як днями етап запланований», – розповіла дружина Вадима Сірука Анна Богачева.
Своє рішення адміністрація СІЗО мотивувала тим, що справу передали в суд і дозвіл від слідчого більше не має юридичної сили.
«У зв'язку з тим, що справа вже у відомстві Північно-Кавказького суду, дозвіл слідчого стає недійсним. Тепер дозвіл потрібно брати у цього суду», – пояснив адвокат Еміль Курбедінов.
У Сімферополі, 4 грудня, на виїзному засіданні Ростовський окружний військовий суд продовжив арешт фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» до 27 травня 2018 року.
Арешт продовжили Мусліму Алієву, Еміру-Усеїну Куку, Вадиму Сіруку, Енверу Бекірову, Рефату Алімову та Арсену Джеппарову.
Слідство у справі «ялтинської шістки» закінчено. Найближчим часом Ростовський окружний військовий суд розпочне розгляд справи по суті. Попереднє судове засідання призначене на 11 грудня о 10:00 (09:00 за київським часом).
Фігуранти «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» (організація, заборонена в Росії та анексованому нею Криму) Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї «справи» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
