Українські правозахисники розцінюють внесення до російського списку «іноземних агентів» семи проектів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, включаючи Крим.Реалії, як «обмеження свободи слова і роботи журналістів, обмеження доступу до інформації для громадян Росії і кримчан».
Такою позицією з Крим.Реалії поділилася керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
«Це буде проблемою для редакцій в плані отримання інформації і перешкодою для спілкування з людьми. З боку російських органів, буде і широка інформаційна кампанія про те, що видання є «іноЗМІ», отже журналісту буде набагато складніше встановити контакт або потрапити на будь-які заходи ... Ярлик іноземних агентів заважатиме добувати інформацію», – вважає Скрипник.
Правозахисниця вказує, що на сьогоднішній момент російські норми мають широке трактування і «можуть застосовуватися вибірково» при цьому не припускають конкретної відповідальності для журналістів.
Як вказує керівник Кримської правозахисної групи, для Крим.Реалії це може обернутися посиленням блокування доступу до ресурсу в Криму.
«Як Кримська правозахисна група ми реєструємо, що контент блокується, але вибірково: іноді ви можете зайти на сайт Крим.Реалії, але не можете прочитати певні статті. Цілком можливо, що це будуть використовувати для посилення блокування, адже цей ресурс затребуваний серед кримчан, і це не може не турбувати російську де-факто владу», – зазначила правозахисниця.
Міністерство юстиції Росії 5 грудня внесло до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЕ/РС), телеканал «Настоящее время», російську службу Радіо Свобода, татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибирь.Реалии», «Idel.Реалии», «Фактограф», Кавказ.Реалии, Крим.Реалії.
Президент Росії Володимир Путін 25 листопада підписав закон про ЗМІ-«іноагентів», що дозволяє Кремлю вимагати від іноземних засобів масової інформації розкривати джерела фінансування і визнавати такі інформаційні ресурси, що готують новини для російської аудиторії, «іноземними агентами».
Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з'явилося після того, як фінансований урядом Росії телеканал RT повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».
Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США дійшли висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.
У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» у США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.
Мін'юст Росії раніше надіслав проекту Радіо Свобода Крим.Реалії попередження про можливі обмеження в роботі.
Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в заяві у зв'язку з ухваленням цього закону зазначила, що утримується від припущень – які саме конкретні заходи тепер може вжити щодо іноземних ЗМІ влада Росії, і як ці заходи торкнуться медіаорганізацій.
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода зазначає, що завданням корпорації є надання чесної та об'єктивної інформації для аудиторії в різних країнах світу, в тому числі і в Росії. «Ми продовжуватимемо нашу журналістську роботу», – йдеться в заяві.
