У підконтрольному Кремлю Центральному райсуді Сімферополя на засіданні у «справі 26 лютого» допитали Мустафу Дегерменджі й Алі Асанова, яких звинувачують в участі в масових заворушеннях.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі в суді розповіли, що після затримання у них відбулася зустріч з кримським муфтієм Еміралі Аблаєвим, який пропонував їм зізнатися і дати свідчення проти одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза.
Алі Асанов заявив в суді, що під час подій лютого 2014 року прибув до Сімферополя, щоб купити запчастини для трактора. За його словами, він не брав участі в жодних заворушеннях, не виконував нічиїх указів. Під час мирного мітингу в Асанова стався побутовий конфлікт з потерпілим Олексієм Івкіним, якого він не бачив ні до, ні після цього. Нікого з підсудних, за словами Асанова, він на той момент не знав. Асанов стверджує, що після затримання слідчий чинив на нього тиск – погрожував обшуками у близьких, відмовляв у перекладачі.
Мустафа Дегерменджі в суді пояснив, що прибув на мирний мітинг разом з односельцями. Нікого з підсудних, окрім Еміралієва, не знав, жодних дій, спрямованих на порушення громадського порядку, не чинив, нічиїх команд не отримував і не виконував. Під час мітингу у Дегерменджі стався побутовий конфлікт з потерпілим Шлягіним, у результаті чого останній отримав удар, «швидше поштовх», пояснив обвинувачений.
У 2015 році почався суд над групою кримськотатарських активістів за участь умітингу на підтримку територіальної цілісності України біля будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Їх звинувачують в участі в масових заворушеннях.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова й Ескендера Небієва.
Російська влада 25 жовтня звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передали їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.
