Репресії проти заарештованих в Криму кримськотатарських активістів Мустафи і Бекіра Дегерменджі – це прямий тиск на весь кримськотатарський народ, заявила 20 грудня дочка Бекіра Дегерменджі Мавіле на заході в Києві, присвяченому підтримці сім'ї Дегерменджі, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Те, що сталося з нашою сім'єю, і те, що відбувається з усіма кримськими татарами, це прямий тиск на весь народ. Коли заарештували мого брата, то я думала, що вони на цьому зупиняться. Коли його відпустили під домашній арешт, ми думали, що все закінчиться. Але як виявилося, Росії мало мого брата, і вони вирішили заарештувати ще мого батька», – сказала Мавіле Дегерменджі.
За її словами, Мавіле Дегерменджі була свідком того, як її батько говорив з громадянином Туреччини, у якого нібито вимагали гроші.
«Я можу вас запевнити зі 100% гарантією, що батько не погрожував і не ображав його. Хто хоч трохи знає мого батька, ніколи не повірить, що мій батько вимагав гроші», – додала дочка активіста.
20 грудня, в приміщенні київського центру «Кримський дім», проходить вечір солідарності із заарештованими на півострові кримськотатарськими активістами Мустафою і Бекіром Дегерменджі.
Мустафа Дегерменжі – один з фігурантів «справи 26 лютого», був затриманий 7 травня 2015 року з обвинуваченням у масових заворушеннях під час акції на підтримку територіальної цілісності України від 26 лютого 2014 року в Сімферополі. Після майже двох років тримання під вартою був переведений 6 квітня 2017 року під домашній арешт.
Бекір Дегерменджі – батько Мустафи, активіст кримськотатарського національного руху, був затриманий 23 листопада 2017 року разом з іншими активістами за обвинуваченням у вимаганні.
У старшого Дегерменджі хронічна астма, його стан здоров'я різко погіршився в СІЗО. Активісту стало зле в залі підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму 6 грудня, йому викликали «швидку допомогу». У ніч на 14 грудня він потрапив до реанімації. Пізніше стало відомо, що лікарі тримають Дегерменджі переважно в медикаментозному сні.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
