Доступність посилання

ТОП новини

Правозахисниця: 2017 року ситуація з правами людини в Криму не змінилася на краще


Ольга Скрипник

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що 2017 рік був «дуже складним» для кримчан, а ситуація з дотриманням прав людини на анексованому півострові «не змінилася на краще». Про це вона розповіла в інтерв'ю «Громадському радіо».

«Взагалі цей рік відзначився тим, що було винесено в Криму дуже багато рішень судів про штрафи за участь в одиночних пікетах – це така система покарань і придушення свободи зібрань і свободи слова», – повідомила Скрипник.

За її словами, незважаючи на звільнення з ув'язнення в Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза, «список політв'язнів не зменшився, а тільки збільшився».

«У нас є нова справа – так звана «справа Веджіє Кашка» – тоді були затримані чотири людини, двоє з них (Асан Чапух і Бекір Дегерменджі) перебувають у дуже важкому стані, вони потребують медичної допомоги, їм навіть не змінили запобіжний заходу, вони перебувають у лікарні. З одного боку – звільнення двох людей (Чийгоза й Умерова – КР), а з іншого –​ 18 нових арештів. І 11 нових вироків за цей рік», – зазначила Скрипник.

Правозахисниця додала, що «всі люди, які побували в Сімферопольському СІЗО, зіткнулися зі страшними проблемами зі здоров'ям, жодної нормальної медичної допомоги їм не надається».

Українські правозахисники 26 грудня вiдправили посилку до Кремля, куди вклали пакет звітів про порушення прав людини в анексованому Криму.

За даними експертів Кримської правозахисної групи, з 2014 року, після анексії Криму Росією, не менш ніж 70 осіб були незаконно позбавлені волі в рамках політично мотивованих кримінальних справ.

Генеральна Асамблея ООН 19 грудня остаточно ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму й забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами на півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

XS
SM
MD
LG