У Києві біля Конституційного суду близько ста активістів вимагають скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка».
Учасники протесту також вимагають звільнення п’ятьох суддів Конституційного суду, які працюють з часів колишнього президента Віктора Януковича, та які, на думку протестувальників, блокують визнання неконституційним цього закону».
«Для нас стало певною несподіванкою, що нарешті потрапило у порядок денний подання щодо цього закону, який ухвалювали з величезними порушеннями процесуальних норм, за відсутності у державі депутатів, чиї картки голосували. Очевидно, закон внесли сьогодні до порядку денного, щоб ухвалити якесь рішення. Але коли раніше ми, колишні народні депутати та активісти, могли брати участь у таких засіданнях, то нині його призначили у закритому режимі. Ще одним пунктом у порядку денному є обрання голови суду. І для нього розгляд подання щодо цього закону буде таким собі іспитом на правдивість…», – заявив під час протесту під КСУ лідер об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.
За словами представників об’єднання «Свобода» та інших громадських організацій, які прийшли під стіни КСУ, президент України Петро Порошенко досі не призначив суддів Конституційного суду за своєю квотою, так само, як і Верховна Рада має призначити нових суддів за своєю квотою, на місце тих, які працюють з часів Януковича.
«Чимало суддів працюють з часів Януковича, саме вони проти цього. Але є й позитив. Суддя-доповідач Ігор Сліденко мало не щотижня робив подання щодо цього закону, доки зрештою суд не здався», – стверджує інший учасник протесту, заступник голови Координаційної ради з застосування української мови в усіх сферах життя при Мінкульті Тарас Марусик.
Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» (неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка») 3 липня 2012 року 248 голосами «за», з численними порушеннями, які зафіксувала опозиція. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких влада застосувала силу.
Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року. У березні 2014 року голова Верховної Ради, на той час в.о. президента Олександр Турчинов не підписав схвалений закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики», бо, мовляв, це «призвело б до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій». Відтак закон далі чинний.
У липні 2014 року із клопотанням визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним до КСУ звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.
Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною. Також, звертають вони увагу, передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших, що має ознаки дискримінації, порушує принцип рівності громадян перед законом».
У грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі. Перед цим на відкритому засіданні суд завершив досліджувати матеріали справи у формі усного слухання щодо конституційності закону.
