Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнення шести фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», яких раніше перевезли з Криму в Ростов-на-Дону для участі в судових засіданнях Північно-Кавказького окружного військового суду.
«Спочатку Росія викрала українських громадян з окупованого Криму, тепер – чергове судилище. Висловлюємо протест і вимагаємо звільнення», – написала Беца.
24 січня в Північно-Кавказькому військовому окружному суді почалося попереднє судове засідання щодо шести фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» (організація, заборонена в Росії та анексованому нею Криму) Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених у цій справі заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Інвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Наприкінці 2017 року стало відомо, що слідство у справі «ялтинської шістки» закінчено. Обвинувачених етапували в російський Ростов-на-Дону. Північно-Кавказький військовий суд проводить засідання з розгляду справи в закритому режимі.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
