Президент Латвії Раймондс Вейоніс 2 квітня затвердив зміни до закону про освіту, що стосується переходу на латиську мову як єдину мову навчання загальної середньої освіти.
Як повідомляє прес-служба латвійського президента, «навчання в середній школі латиською мовою забезпечить однакові можливості для всієї молоді отримати якісну освіту й побудувати своє життя в Латвії, щоб вчитися і працювати тут. Це створить згуртованіше суспільство й сильну державу».
Президент Латвії додав, що діти, як і раніше, зможуть вивчати предмети, пов’язані з культурою й історією національних меншин, а також вивчати важливі предмети своєю рідною мовою в початковій школі.
Минулого місяця Сейм Латвії схвалив відповідні поправки. За планом, перехід буде поступовим і завершиться до 2021/2022 навчального року.
Згідно з поправками, в програмах освіти нацменшин не менше 50% предметів повинні викладатися латиською у 1-6 класі, а в 7-9 класі – не менше 80%.
Поправки стосовно мови навчання в 1-7 класі набудуть чинності 1 вересня 2019 року, 8, 10 та 11 класах – 1 вересня 2020 року, а в 9 і 12 класах – 1 вересня 2021 року.
Голова комітету з питань освіти, культури та науки Олдіс Адамович заявив, що перехід не повинен сприйматися як загроза для нацменшин, оскільки це не передбачає позбавлення дітей можливості вивчати рідну мову, а в школах будуть курси з літератури, культури й мови нацменшин.
МЗС Росії назвало ухвалення документа «дискримінацією російськомовних».
Нині в Латвії у школах для національних меншин (у першу чергу російської) 60% викладання здійснюється державною мовою, 40% мовою меншини. Реформа освіти в Латвії передбачає, що навчання латиською складе 80%, мовою меншини 20%. Росіяни і «російськомовні» в Латвії вже кілька разів протестували проти цього. Організатором протестів щоразу виступав «Російський союз Латвії».
За даними латвійських спецслужб, ця політична партія пов’язана з Кремлем і отримує фінансування від Міністерства закордонних справ Росії.
